найбідніший

найбідніший
—————————————————————————————
найбідні́ший
прикметник, найвищий ступінь

Орфографічний словник української мови. 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "найбідніший" в других словарях:

  • найбіліший — прикметник, найвищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

  • обердзяд — найбідніший жебрак …   Лемківський Словничок

  • перший — а, е. 1) Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику один; який передує другому при нумерації або підрахунку однорідних предметів, явищ і т. ін. || Уживається як частина складених порядкових числівників. || Уживається в датах як… …   Український тлумачний словник

  • вищий — а, е. 1) Вищ. ст. до високий 1), 3 6), 8). •• Ви/щий сту/пінь грам. форма якісного прикметника або прислівника, що означає якість певного предмета, яка властива йому більшою мірою, ніж іншому. 2) Який має найбільші повноваження, владу; головний.… …   Український тлумачний словник

  • най... — префікс. Уживається для творення форм найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників із значенням найбільшої або найменшої міри якості, напр.: найблагородніший, найвідоміший і т. ін …   Український тлумачний словник

  • що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… …   Український тлумачний словник

  • головний — 1) (який має найбільше значення), найголовніший, найважливіший, основний, чільний, провідний, перший, найперший, щонайперший, першорядний, центральний, фундаментальний, ґенеральний, маґістральний, стрижневий, кардинальний, ключовий, передній,… …   Словник синонімів української мови

  • Бог — рідко біг, Бо/га, ч. У релігійних віруваннях – творець, що створив світ і керує ним та вчинками людей. || чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого небудь. •• Бі/йся (побі/йся) Бо/га! вираз, що вживається як… …   Український тлумачний словник

  • золотий — а/, е/. 1) Прикм. до золото 1). Золотий зливок. || Який має в собі золото як складову частину. || Зробл. із золота або покритий, оздоблений золотом чи позолотою. || Пов язаний із видобуванням золота. Золоті копальні. Золота промисловість. ••… …   Український тлумачний словник

  • основний — I осн овний а, е. 1) спец. Стос. до основи (у 6 знач.). •• Осно/вні поро/ди геол. кристалічні гірські породи, багаті на магній, кальцій, залізо та бідні на кремнезем (базальт, лабрадорит, діабаз та ін.). 2) Стос. до основи (у 6 знач.). Основні… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»